ЧИ ТО БУЛА СВЯТОЧНА СХАДЗКА З НАГОДИ 40-РОЧНЇЦИ СОЮЗУ РУСИНОХ И УКРАЇНЦОХ РЕПУБЛИКИ ГОРВАТСКЕЙ, ЧИ КОМЕМОРАЦИЯ ЗАЄДНЇЦКЕЙ РОБОТИ РУСИНОХ И УКРАЇНЦОХ У РЕПУБЛИКИ ГОРВАТСКЕЙ ???

З довирийом же ище нє вихасновани шицки можлївосци же би ше могла посцигнуц догварка медзи Українцами и Русинами (лебо кому милше Руснацами) о можлївим сотрудзованю у будуцих часох, дошлєбодзим себе написац даскельо слова о тим.
Наисце, читаюци святочну „Нову думку“ дзе прешли предсидателє, окреєме пан Владо Костелник и пан мр.сц. теодор Фрицки, написали кельо зною требало преляц, яки почежкосци требало вжац на свой карк, або положиц терхи на хрибет же би Созю бул засновани. Поготов же цо и дзе Союз нє робел або цо шицко нє зробел же би зме нєшка могли бешедовац, читац, писац, та и зашпивац на своїх язикох. Як перше, кед би нє було його снованя скорей 40 роки и вшелїяк його успишней роботи, питам ше чи би зме були записани у Уставу Републики Горватскей як автохтони национални меншини, а вязане за тото чи би дахто ище знал читац и писац бо о другим нє шмем анї роздумовац. Сиґурно Союз тото зробел дзекуюци нє лєм предсидательом лєбо його предсидательством и културно-просвитним дружтвом, алє дзекуюци и його велїм познатим и нєпознатим членом и симпатизером зоз шорох других народох, хтори дзечнє робели же би зме мали тото цо нєшка маме.
А маме, кед сцеме попатриц правди до оч, вельо того.

- Як перше,маме свой , у Даблину, кодификовани язик (нє даяки диялект!!!) по хторим учели нашо родичи, ми, нашо дзеци, а буду учиц, кед ше постараме, и нашо унуки и праунуки.

- Записани зме у Уставу Републики Горватскей як автохтона национална меншина.

Но понеже о тим уж велщо того написане, я о тим нє будзем вецей писац, але з надпомнуцом же ше то нє шме анї забуц анї забувац.

Святочна схадзка з нагоди снованя Союзу, хтора отримана 9. априла того року у Вуковаре, нащивел и пан Стєпан Месич, предсидатель Републики Горватскей, хтори источашнє бул и покровитель манифестациї у Петровцох и Вуковаре.
На святочней схадзки о историї присельованя Русинох и Українцох до тих крайох, реферат отримал терашнї предсидатель Союзу, пан Славко Бурда. Розумлїве же ше здогаднул велїх почежкосцох алє и успихох наших людзох у нових стредкох дзе ше приселєли. Нє забул спомнуц анї мена велїх, нам познатих, алєи нєпознатих владикох, паноцох, а познєйше учительох и їх заслуги же зме зачували националну свидомосц. Но о тим тиж так досц того уж написане и будзе написане у велїх кнїжкох „Новей думки“...

Нє сцел бим читачох трапиц зоз наводзеньом менох нащивительох спомнутей святочней схадзки прето же ю на високим уровню нащивели делеґациї зоз Горватскей, України, велепосланства України, Словацкей, Енґлескей...
Но, джобло до оч же кельо було (односно нє було) представительох Українцох зоз Горватскей, кед ше нє рахую скорейши предсидателє Союзу и члени його предсидательства, спомнути високи госци и члени културних дружтвох зоз України и Словацкей поволани до Вуковару и Петровцох же би наступели зоз шпиванками и танцами на тей святочней схадзки, або „Петровским дзвону“! (Українски дружтва зоз Горватскей нє наступели бо, наводно, нє були поволани на преславу 40-рочнїци заеднїцкей роботи у Союзу).

Як цо ме уджобла до оч (нє)нащива Українцох на святочней схадзки, ище вецей ме заболєло шерцо после граня горватскей и українскей гимни! Нє можем повесц же ме и нєшка нє болї, а прешвечени сом же и велїх других нашивительох, припаднїкох рускей националней меншини хтори як и я остали стац и чекац Русинску святочну писню ,Я Русин бул...“!!! Ша то озда требало буц и швето Русинох у републики Горватскей??? И нєшка ше ми круци по глави (а можебудз и вам) Я Русин бул...!!!, а хто би то сцел най нє будзем-е.
Питам ше чия то була преслава, єдни на нєй нє були, а другим хтори були, ускрацене право же би ше их привитало зоз святочну писню на хтору маю право по Уставе и по Статуту Союзу, бо то по оволанкохх требала буц преслава прешлих 40 рокох заєднїцкей роботи.
Можебудз нє були важни людзе, анї єдни анї други, алє то можебудз була преслава лєм же би ше могло повесц же зме ище вше вєдно, та є прето отримана.

Тиж так ше ми нєпреривно круци по глави: хто то и прецо зробел и чи голєм будзе мац шмелосци попатриц нам до оч и повесц правдиви одвит! Поготов же по тераз, на шицких отриманих, мнє познатих святочних схадзкох, котри нащивели високи представителє Горватскей держави (пан Ґреґурич, пан Томчич), амбасадоре України (пан Анатолий Шостак и Виктор Кирик), вше ше коло горватскей и українскей гимни виводзела и русинаска святочна писня.

Же би ме шицки порозумели цо и прецо я то виглєдуєм, наводзим два документи хтори ушорюю цек отримованя святочних схадзкох яка була у Вуковаре, а то Уставни закон о правох националних меншинох и Статут Союзу Русинох и Українцох Републики Горватскей. Тиж так то пишем по горватски бо су так друковани:

1. Odredbom članka 14. stavka 2. USTAVNOG ZAKONA O PRAVIMA NACIONALNIH MANJINA („Narodne novine” broj 155/02) je izrijekom navedeno:

- "Uz službenu uporabu znamenja i simbola Republike Hrvatske nacionalne manjine mogu isticati odgovarajuće znamenje i simbole nacionalnih manjina. Kada se izvodi himna i/ili svečana pjesma nacionalne manjine, obvezatno se prije nje izvodi himna Republike Hrvatske."

2. Odredbom članka 6. STATUTA Saveza Rusina i Ukrajinaca Republike Hrvatske (0d 27. studenog 2004.) izrijekom je navedeno:

- "Savez u svojim javnim djelatnostima i manifestacijama uz hrvatska državna znamenja i simbole propisane zakonom, rabi, u skladu sa zakonom i znamenja i simbole Rusina i Ukrajinaca, i to: rusinski i ukrajinski grb, zastavu i himnu Ukrajine i svečanu pjesmu ”Ja Rusin bul” Oleksandra Duhnovića."

Наведзене,вшелїяк вязане за USTAV REPUBLIKE HRVATSKE (pročišćeni tekst „Narodne novine” broj 41/01), I. IZVORIŠNE OSNOVE, stavka 2.:

-" Polazeć i od iznesenih povijesnih činjenica , te općeprihvaćenih načela u suvremenu svijetu i neotuđivosti i nedjeljivosti , neprenosivosti i nepotrošivosti prava na samoodređenje i državnu suverenost hrvatskog naroda , uključujući i neokrnjeno pravo na odcjepljenje i udruživanje , kao osnovnih preduvjeta za mir i stabilnost međunarodnog poretka , Republika Hrvatska ustanovljuje se kao nacionalna država hrvatskog naroda i država pripadnika autohtonih nacionalnih manjina : Srba , Čeha , Slovaka , Talijana , Mađara , Židova , Nijemaca , Austrijanaca , Ukrajinaca , Rusina i drugih , koji su njezini državljani , kojima se jamč i ravnopravnost s građanima hrvatske narodnosti i ostvarivanje nacionalnih prava u skladu s demokratskim normama OUN i zemalja slobodnoga svijeta ."

Маюци на розуме спомнути цитати и жридлово основи Уставу Републики Горватскей, по хторим Русини у Републики Горватскей автопхтона национална меншина, та прето и маю з Уставом предписани права и обовязки як и шицки други национални меншини та и право на свою святочну писню!
Чом и прецо ше то так зробело на святочней схадзки, думам же мам право дознац як и шицки Ви и поволуєм одвичательних зоз Союзу Русинох и Українцох Републики Горватскей най нам цо швидше даю одвит на тото (бо Союз бул орґанизатор).

Хаснуєм нагоду поинформовац шицких читательох же за орґанизацию манифестацийох з нагоди 40-рочнїци снованя Союзу Русинох и Українцох, од держави Горватскей добити 120.000,00 куни. Пенєж одобрени од Совиту за национални меншини (ODLUKA O RASPOREDU SREDSTAVA U DRŽAVNOM PRORACUNU REPUBLIKE HRVATSKE ZA 2008. GODINU („Narodne novine” Br. 28/2008) U RAZDJELU 020 VLADA REPUBLIKE HRVATSKE, GLAVA 21 AKTIVNOST: 3811: TEKUCE DONACIJE , V. RUSINI I UKRAJINCI, 4.3.1. »Petrovacko zvono«, Petrovci /„Narodne novine” Br. 48/2008/), же би ше могло отримац святочну схадзку Союзу з нагоди 40 роки його снованя и штредкову манифестацию култури Русинох и Українцох у Републики Горватскей - „Петровски дзвон“.

На концу, после шицкого написаного и далєй насправди нє знам чи то була святочна манифестация Союзу Русинох и Українцох у Републики Горватскей або комеморация за Союзом и комеморация заєднїцкей роботи Русинох и Українцох у Горватскей .

Но, озда одвит на тото да час хтори пред нами и мудрейши глави одо мнє.

Ириней Мудри

СХАДЗКА КООРДИНАЦИЇ РАДОХ И ПРЕДСТАВНЇКОХ РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИ РЕПУБЛИКИ ГОРВАТСКЕЙ

Цо скорей вибрац свойо симболи

Слуханє радио емисийох по Руски прейґ интернету

Можеце слухац руски радио емисиї Нового Саду у терминох (локални час)
Кажди дзень: 5-6 годзин рано,
9-12 пред поладньом и
19-19:45 вечар (всоботу и внєдзелю до 20)
Штвартком од 22-06 рано
Внєдзелю од пол ноци по 6 годзин рано
на шлїдуюцим линку: http://82.117.194.13:9030/listen.pls

За слуханє потребно мац Винамп або Реал Плеєр

Стретнуце Руснацох городу Заґребу

Всоботу, 9. фебруара у орґанизациї Представнїка рускей националней меншини городу Заґребу, Иринея Мудрого, отримане перше стретнуце Руснацох Заґребу. У просторийох Културно-просвитного дружтва Русинох и Українцох Заґребу, дзе отримане тото стретнуце, позберало ше вецей як 40 особи нашей народносци.

На самим початку, пан Ириней Мудри привитал шицких госцох и поинформовал их о своєй роботи Представнїка Рускей националней меншини городу Заґребу як и о плану роботи за будуци период.
Тиж гуторел же таки вечари од тераз буду орґанизовани вецей раз рочно и поволал шицких Руснацох же би ше вецй уключели до роботи у Културно-просвитним дружтве Русинох и Українцох Заґребу. „Тиж так треба же би зме ше сходзели, же би зме нє забули свойо слово, писню и же би зме нашу културну традицию очували од забуца“,на концу гварел пан Мудри.

Госцох привитал и предсидатель Союзу Русинох и Українцох РГ и предсидатель заґребского дружтва, пан Славко Бурда котри поинформовал нащивительох же ше того року преслави 40 роки од снованя Союзу и же ше централна преслава ма отримац од 4. по 11. май у Вуковаре и Петровцох, а покровитель будзе предсидатель Републики Горватскей пан Стєпан Месич.

Госцох привитал и Владо Провчи, предсидатель Културного дружтва Русинох и Українцох Приморско-ґоранскей жупаниї „Рушняк“, котри того вечара у просторийох заґребского дружтва мал виставку своїх подобових роботох.

Того вечара Руснаци зоз Заґребу мали нагоду побешедовац на своїм язику, забавиц ше и чуц свою руску музику котру грали Петровски гудаци, на чолє зоз доаєном нашей музики, Янком Чордашом.

В.Тимко

Основана Координация руских Радох и представнїкох

У просторийох Ради рускей националней меншини Вуковарско -сримскей жупаниї котра ше находзи у истим будинку дзе и Союз Русинох и Українцох РГ, 17. новембра отримана конституцийна схадзка Координациї Радох и представнїкох рускей националней меншини у Републики Горватскей.

На схадзки були присутни шицки предсидателє и представнїки нашей меншини у РГ: Яким Ерделї, предсидатель Ради рускей националней меншини Вуковарско - сримскей жупаниї, Лела Дїтко, предсидателька Ради рускей националней меншини городу Вуковару, Мария Хома, предсидателька Ради рускей националней меншини општини Томповци, Яким Вашаш, предсидатель Ради рускей националней меншини општини Боґдановци, Владимир Тимко, представнїк рускей националней меншини Осєцко - бараньскей жупаниї и Ириней Мудри, представнїк рускей националней меншини городу Заґребу.

За предсидателя Координациї вибрани Яким Ерделї, а за його заменїка Ириней Мудри. На истей схадзки принєшени и статут Координациї, а тиж так принєшена и одлука же би ше вона реґистровала як здруженє. То би оможлївело приступйованє до медзинародних фондох и фондох Европскей униї од котрих би ше могло поглєдовац финансийни средства и на тот способ вецей помогнуц Руснацом у Горватскей у витворйованю їх националних правох.

В.Т.

Temeljem članka 27. Ustavnog zakona o pravima nacionalnih manjina ("Narodne novine" broj 155/02), kao i usuglašenih kriterija za izradu programa rada vijeća i predstavnika nacionalnih manjina Grada Zagreba, Predstavnik rusinske nacionalne manjine Grada Zagreba ( u daljnjem tekstu Predstavnik) dana 16. listopada 2007. godine donio je

ПРОГРАМА РОБОТИ ПРЕДСТАВНЇКА РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИ ГОРОДУ ЗАҐРЕБУ
ЗА 2008.РОК

вецей..

ФИНАНЦИЙНИ ПЛАН
ПРЕДСТАВНЇКА РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИ ГОРОДУ ЗАҐРЕБУ
ЗА 2008. РОК

вецей..